Повний склад гумінового добрива перевіряють насамперед на етикетці, у специфікації або паспорті якості конкретної партії. Звертайте увагу на назву й форму продукту, заявлені гумінові або фульвові фракції, основу розрахунку показників, вміст поживних елементів, рекомендовані норми та обмеження. Слова «органічний», темний колір чи походження з леонардиту самі по собі не показують, скільки в продукті активних речовин або мікроелементів.
Порівнювати відсотки можна лише за однаковою методикою та на однаковій основі — у готовому продукті або в перерахунку на суху речовину. Якщо мікроелементи не заявлені кількісно, не варто вважати їх гарантованою частиною живлення; гумат також не замінює повне NPK-живлення. Як читати дані про гумінові речовини та чим вони відрізняються, пояснено у статті «Гумінові кислоти та фульвові кислоти для рослин».
.
